Бренд-лідерство – філософія успіху
Не буду називати прізвище цього відомого в рекламному і маркетинговому співтоваристві людини: не в прізвищі справа. Головне – в тенденції, яку він, як і належить професіоналові, помітив, коли про неї ще практично ніхто не говорив. З’ясовуючи по телефону стосунків з рекламним агентством, яке розробляло рекламну кампанію бренду, він спересердя кинув: “вкочує в цей ящик з кожним роком все більше і більше грошей, а віддачу отримуємо все менше і менше. Думаю, років через п’ять-десять цей канал комунікації взагалі перестане працювати “.
Зізнаюся, відразу зрозуміти, що під “ящиком” мій співрозмовник має на увазі телебачення, не зміг. Аналогія-то загальновідома, але щоб ось так категорично передрікати “ящику” – безвідмовному, здавалося б, і жаданого для кожного рекламного працівника або маркетолога каналу комунікації зі споживачем – близьку смерть, це вже занадто. Спробував посперечатися, навіть навів відомі дані про те, що бюджети центральних, та й не тільки центральних телеканалів щороку зростають на третину, але у відповідь почув: “За рахунок підвищення цін і галопуючої ротації. Щоб досягти того ж ефекту, що і кілька років тому , ми ролики крутимо по місяцю, а то й по два, а не десяток днів, як раніше “.
З цього пам’ятного розмови пройшло близько двох років. Телереклама, звичайно ж, не померла і, очевидно, смерть їй у найближчі десятиліття не загрожує, але тенденція, як говориться, у наявності. Не так давно доля звела з цікавим співрозмовником – Шарлотой Нільсон (Charlotte Nilsson), а в її особі з відомою у Великобританії компанією Manning Gottlieb OMD. Слова Шарлоти, без сумніву, повалили б в шок багатьох прихильників телереклами в нашій країні, що бачать в “ящику” універсальний засіб, здатний допомогти вмить завоювати серця споживачів і тим самим піднести той чи інший бренд на недосяжну висоту. Хоча сказала вона, взагалі-то, тривіальну для людей її кола на Заході річ: дослідження, яке провела Manning Gottlieb OMD, показали, що близько чверті телеглядачів на Британських островах не дивляться рекламу на телебаченні: або перемикають телевізори на інші канали, або просто під час трансляції рекламних роликів займаються своїми справами. Далі більше: динаміка падіння інтересу до телерекламі така, що, якщо вона залишиться незмінною, то через 20 років її взагалі в Британії дивитися ніхто не буде. Реальний же термін кончини ери телевізійної реклами, як вважають у Manning Gottlieb OMD, набагато ближче. На зміну традиційному “ящику” з антеною, який працює за принципом “їж, що дають”, йде широкосмугове телебачення, яке дозволить замовляти, як у ресторані, телевізійне “меню”. І, природно, навряд чи знайдуться бажаючі, крім хіба що фахівців, отримувати додому разом з улюбленим фільмом або репортажем з футбольного матчу ще й таке набридливе “блюдо”, як реклама.
One – wonderful!
маркетинг,Сторінки: 1 2