Архетипи в брендінгу доцільність застосування
За родом своєї діяльності ми іноді стикаємося з бренд-стратегіями, які були написано кимось до нас. І треба сказати, поняття архетипів зустрічається у багатьох з них. Спочатку ми не сприймали всерйоз подібне, адже в «історії» навіть іменитих «гуру» зустрічається ще й не таке. Натхнені рекламою відомого бренду «Неможливе можливо», наші доморощені стратеги водять хороводи навколо архетипу Героя, часом включаючи в стратегію (!) Не тільки опис самого героя, але й повноцінні цитати з класиків – від Юнга до Проппа. Звичайно, забавно читати в документі, який покликаний роз’яснити власникам бізнесу та управлінцям порядок їх дій щодо створення бренду, опису того, як Герой отримує Магічний Жезл і як йому шкодить Антагоніст, як він одружується з Матір’ю-Богинею і як він отримує Чарівне Засіб – «меч, дубину, костур, цибуля, рушницю, батіг, палку, паличку». Повірте, ми нічого не придумали, ці фрази вилучено з документа, присвяченого тому, як продати торговельну марку споживачеві … Те, що подібне вдається як-то «впарити» замовнику нас не дивує – замовники не завжди мають звичай замислюватися над подібними абстракціями, особливо якщо вони написані «авторитетами». Повноваження делегуються казкарям від маркетингу, в результаті з’являється щось, зване брендом лише через непорозуміння. І це щось чомусь зовсім не хоче продаватися. Зате все виглядає розумно і серйозно … Але все ж, наскільки взагалі архетипи застосовні в брендінгу? Архетипи взагалі поняття не нове. Ще Платон ввів ідею «форм», як сутнісних понять, зразків, що знаходять своє втілення в матеріальних об’єктах. К. Г. Юнг прийшов до цього висновку з іншого боку, дав цим поняттям ім’я «архетипи» і зв’язав з колективним несвідомим, як вмістилищем сукупного досвіду минулих поколінь, який постійно повторюється в психічної діяльності людини. З цим важко сперечатися. Можна припустити, що дуже багато з напрямків мистецтва (крім сучасного, яке часто іменується мистецтвом лише через непорозуміння) побудовані на використанні архетипів. В іншому випадку, ми не сприймали б у всій повноті живопис і літературу, створену кілька століть тому. Навіть кіно використовує архетипічні образи, це підтверджується рядом досліджень. Сучасний маркетинг з його декларованим бажанням пізнати споживача, природно, не зміг пройти повз цієї глибинної сфери психічної діяльності людини. На жаль, маркетинг можна назвати глобальним профанатора глибоких ідей, так як у своїй повноті вони навряд чи могли бути застосовні. Вивчення людини вилилося в неефективні дослідні методики, теорія мотивації – в картинку з пірамідою потреб, та ж доля спіткала й архетипи. У результаті, архетипи людини, ставши таким собі загальним місцем маркетингу, були зведені до рівня одного з доданків бренду, архетипи стали включати в описи брендів з приводу і без оного. Про використання архетипів в брендінгу навіть написані книги